кейс-метод на уроках хімії

   Проаналізуємо ситуацію: чи доцільно використовувати кейс-метод на уроках природничо-математичного циклу.

      Отже, учні отримують кейс і спочатку відповідають на питання («проаналізуйте ситуацію і запропонуйте стратегію дій»), вивчають кейс, залучаючи до цього матеріали підручника, інші найрізноманітніші джерела інформації, аналізують матеріал. Після цього відбувається докладне групове обговорення змісту кейсу та вироблення кількох рішень.
Робота в режимі кейс-методу передбачає групову діяльність. Працюючи в команді, школярі вчаться один в одного. Безпосередня мета методу – спільними зусиллями проаналізувати ситуацію – case і виробити практичне рішення. Презентація рішення відбувається вже не в малих групах, а перед усією аудиторією. 

  Апробування своїх комунікативних здібностей в ході дискусії дає можливість кожному учаснику виявити свої сильні та слабкі сторони і стимулює бажання працювати в напрямі вдосконалення знань з предмета, збагачення словникового запасу тощо. У цій фазі слід підкреслити роль учителя як модератора, який піклується про регульований хід дискусії. Важливою умовою тут є те, що педагог  сам повинен володіти необхідними навичками для здійснення керівництва учнями в рамках дискусії. 

  На відміну від педагогіки, маркетингу, історії, біології, хімія – точна, «суха» наука. Але творчий підхід до справи і допомога мережі Інтернет дозволять  знаходити такі проблеми і ситуації, пов’язані з хімічними речовинами і хімічними процесами, які роблять навчальний процес цікавим, наближеним до життя. 

 Приклади кейсів.

  Кейс № 1.  У мене в кишені був шматочок калію, загорнутий в ганчірочку, відповів тремтячий від страху викрадач. Громовий регіт! Студент постраждав не тільки від глузувань, а й від опіків. Залишки кишені як застереження увійшли в хімічну колекцію кафедри і зберігалися в банці з написом: «Дія вкраденого калію на кишеню студентських брюк».- У чому справа? – Вигукнув переляканий професор. -У Цюріху перед лекцією професора Вельта один зі студентів взяв із виставленої банки шматок калію і, ретельно загорнувши в носовичок, поклав до кишені. Під час лекцій калій почав реагувати з вологим повітрям. Студент неспокійно закрутився на лаві, потім раптом схопився на неї і стрімко вирвав кишеню, яка запалала, разом з її вмістом.  Запитання: В чому мораль цієї історії? Чому студент отримав опіки? Визначте тип реакції. Наведіть приклади протилежних реакцій, які відбуваються в природі. Чи може обійтися пересічна сучасна людина без хімічних знань? 

  Кейс № 2. Прийшов лист до проектного інституту: «Директор нашого заводу доручив нам організувати виробництво алюмінію, ми ніколи його не випускали і не знаємо, як нам це зробити. Допоможіть отримати алюміній промисловим способом!». 

  «Завдання логістам»: Яка сировина необхідна для виробництва алюмінію? Як використовувати кінцевий продукт? (Можна скористатися Інтернет-ресурсами).

  «Завдання економістам»: проаналізувати витрати на виробництво алюмінію. Студентам надаються дані про способи добування металів, вартість сировини, числові дані для розрахунку практичного виходу реакцій. 

  «Завдання технологам»: Проаналізувавши спороби отримання алюмінію, запропонувати технологічні схеми його виробництва з різних речовин.

  «Завдання екологам»: Проаналізувати можливі загрози навколишньому середовищу при виробництві алюмінію, запропонувати методи запобігання цьому. Як найбільш ефективно використовувати природні ресурси та енергію в цьому виробництві? (Можна скористатися Інтернет-ресурсами). 

  Ситуаційні завдання в кейсах можуть бути пов'язані з проблемами минулого, сьогодення і навіть майбутнього часу. 

  Кейс №3

  В історії відомий наступний цікавий факт: Цариця Клеопатра за порадою придворного медика розчинила в оцтовій кислоті найбільшу з відомих ювелірам перлину, а потім пила отриманий розчин протягом деякого часу. Питання. Яку реакцію здійснила Клеопатра? Яку сполуку вона приймала? Яку вона мала мету? Який би ви рецепт порекомендували єгипетській цариці? 

  Особливості діяльності студентів при роботі з кейсом містяться в пошуковому характері, груповій формі взаємодії, самостійності на всіх етапах роботи, необхідності аргументації варіантів рішення. 

  Отже, виділимо основні переваги кейс-методу над традиційними методами навчання: 

1.     Акцент навчання переноситься не на оволодіння готовим знанням, а на його вироблення. 

2.     Безсумнівною перевагою методу є розвиток системи цінностей студентів, професійних позицій, життєвих установок. 

3.     Кейс-метод – сучасна технологія особистісно орієнтованого навчання. Даючи студентам завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість студентів у собі, у своїх здібностях. Вони активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки. 

4.     У методі case-study долається класичний дефект традиційного навчання, пов'язаний з «сухістю», неемоційним викладом матеріалу – емоцій, творчої конкуренції і навіть боротьби в цьому методі так багато, що добре організоване обговорення кейса нагадує театральний спектакль. 

  Проте кейс-метод має певні недоліки. Слід зазначити, що кейс-технологія для учителя досить проблематична. 

  По-перше, вона змушує глибоко засвоїти не тільки зовнішні сторони кейса в його використанні на занятті, а й вникнути в особливу філософію мислення і діяльності, вимагає більших затрат часу. Складання кейсу – важка науково-дослідна, методична робота. Готових кейсів в методичній літературі практично немає. Але і добре підготовленого кейса не завжди вистачає для ефективного проведення заняття. Для цього необхідно ретельно підготувати методичне забезпечення як для самостійної роботи учнів, так і для проведення заняття. 

  По-друге, дана технологія потребує від педагога певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу «кейсової» ситуації. 

  По-третє, кейс- метод вимагає підготовленості учнів, наявності в них навичок самостійної роботи. Непідготовленість дітей, нерозвиненість їх мотивації може привести до поверхневого обговорення кейса. 

  Нарешті, метод-кейс недостатньо досліджений у педагогіці. 

  Підбиваючи підсумок, зазначимо, що кейс-технологія – це інтерактивна технологія на основі реальних чи вигаданих ситуацій, спрямована не стільки на засвоєння готових знань, скільки на формування в учнів нових якостей і вмінь, на вироблення думок чи рішень, на співтворчість учнів і педагога. Можемо  стверджувати, що застосування кейс-методу в навчанні природничих дисциплін цілком доцільне й ефективне, оскільки забезпечує активне засвоєння учнями  теоретичних положень і формування навичок практичного використання вивченого теоретичного матеріалу. Упровадження кейс-методу на заняттях дозволяє на практиці реалізовувати компетентнісний, особистічно зорієнтований та діяльнісний підходи в навчанні, збагачує зміст дисципліни. 

Література:

1. Афанасьева М. Н. Кейс-метод на уроках химии: за и против [Електронний ресурс] / М. Н. Афанасьева. – Режим доступу: http: // nsportal.ru›obrazovatelnye…keys-metod. – Современные образовательные технологии (кейс-метод). 

2. Кейс-метод в обучении иноязычному общению менеджеров / М. В. Гончарова // Студент и учебный процесс: иностранные языки в высшей школе: сборник научных статей / За заг. ред. Ю. Б. Кузьменковой. – М. : Центр по изучению взаимодействия культур ФИЯ МГУ им. М. В. Ломоносова, 2014. – № 5. – С. 95–100. 

3.Бідун О. В.  Застосування методу конкретних ситуацій (кейс-методу) на заняттях з хімії. - : Шістнадцята всеукраїнська практично-пiзнавальна iнтернет-конференцiя

4. Покушалова Л. В. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения студентов / Л. В. Покушалова // Молодой учѐный. – 2013. – № 5. – Т. 2. – С. 155–157. 

5. Семкина О. С. Кейс-технологии в экономическом образовании [Електронний ресурс]