КЕЙС МЕТОД: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

  Відповідно  до нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти у навчально-виховний процес закладів освіти запроваджується особистісно-зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи, які забезпечують розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Одним з засобів, що дозволить їх реалізацію, є кейс-метод. Кейс-метод (або метод конкретних ситуацій, аналіз ситуацій, кейс-стади) – це засіб активного проблемно-ситуаційного аналізу, що ґрунтується на навчанні шляхом розв’язування задач-ситуацій (кейсів)[4].
     Головне його призначення – не надання готових знань, а розвиток в учнів здатності розв’язувати проблеми і знаходити їх рішення самостійно. Організаційно-методичні засади кейс-методу забезпечує функціональнодіяльнісна модель, що відображає закономірності пізнавально-творчого процесу та функціонування проблемної ситуації [2].

 Функціонально-діяльнісна модель кейс-методу

Підготовчий етап. Створення кейсу і запитань для його аналізу; підготовка методичного забезпечення роботи з кейсом.

Організаційний  етап.Об’єднання учнів у групи (по 4-5 учнів). Ознайомлення учнів із матеріалами кейсу.

Установно-мотиваційний етап.  Постановка мети та конкретизація завдань кейсу.

Навчально-діяльнісний етап.  Первинне обговорення проблеми кейсу в групах. Вироблення групового рішення проблеми.

Узагальнювально-підсумковий етап. Спільне обговорення результатів, підведення підсумків, оцінювання.

    Зупинимося докладніше на окремих практичних питаннях кейс-методу. Як підготувати кейс? Під час складання кейсу треба додержуватися певних вимог, а саме:
 – кейси повинні бути правдивими, реалістичними, але не обтяженими деталями; за тематикою пов’язаними з матеріалом, що вивчається; 
– кейси мають передбачати розгляд проблем, з якими зазвичай стикаються люди в конкретних умовах; матеріалом для створення кейсу можуть бути проблемні реальні ситуації, цікаві історичні факти, літературні та медіа матеріали; 
– кейси мають загострювати інтерес учнів до питань, які є важливими для них, підкреслювати їх значущість та необхідність вирішення;
 – кейси повинні вдосконалювати практичні навички; спрямовувати учнів на пошук відповідних шляхів, можливих реакцій на різноманітні ситуації, на використання специфічних інструментів і понять; 
– кейси можуть бути представленими на паперовому носії, а також у мультімедійному або відео-форматі. 
    Обсяг кейсів – від кількох речень до кількох сторінок; 
– кейс, зазвичай, складається з трьох частин: вступу; основної частини (опис сутності проблеми); запитання або завдання щодо проблеми кейсу. Зміст кейсу залежить від його типу.

      Існують різні підходи до класифікації кейсів. За однією з них у відповідності із змістом і ступенем впливу на учня кейси поділяються на практичні, навчальні та науково-дослідні.

 Основне завдання практичного кейсу – застосування учнями набутих знань для розв’язання життєвої ситуації, формування навичок поведінки в даній ситуації та розвитку здатності до реальної професійної діяльності.

Наприклад. Тема «Метали» (10 клас). 

Марічка розбила термометр, краплі ртуті розсипалися на підлогу. Андрійко її заспокоїв: «Я добре знаю хімію, я тобі допоможу».  Завдання. Охарактеризуйте небезпеки для організму людини. Які системи органів страждають в першу чергу? Запропонуйте кілька практичних засобів збирання ртуті. Які термометри ви б порекомендували купити Марічці?

 

Теми «Горіння вуглеводнів» (9 клас), «Природні джерела вуглеводнів» (11 клас).

Природний газ Охтирського родовища містить у %: 98,7 – метану; 0,2 – етану; 0,1 – пропану; 1,0 – сірководню. Завдання. Обчисліть об’єм повітря, що витрачається в наших квартирах при згоранні цього природного газу об’ємом 1м³?. Яка це частина об’єму кухні? Зробіть  висновок про виконання необхідних санітарних норм ?

 Тема «Ацетилен» (11 клас).    Ви – молодий технолог хімкомбінату. Вам потрібно оцінити доцільність однієї з двох технологій виробництва ацетилену: з природного газу, шляхом піролізу метану за температури 1500 °С, виходячи з добового об’єму метану – 360 м³ і виходу кінцевого продукту – 50%, або карбідним способом, при добовому використанні 900 кг вугілля, що містить 20% домішок, за умови, що вихід продукту на кожній стадії складає 80%. Завдання. Обґрунтуйте вибір повідні технології виробництва ацетилену, склавши відповідні рівняння реакцій та зробивши необхідні розрахунки.

    Навчальний кейс допускає  елемент умовності описаної ситуації на відміну від практичного.

Головними у такому кейсі є навчальні та виховні задачі.

Наприклад.  Тема «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» (8 клас). 

Марічка переконувала подруг, що в її мозку масова частка (%) Гідрогену менша, ніж в Андрійка. Комп'ютер виявив у мозку Марічки 111,222 моль атомів Гідрогену, а в Андрійка – 669,588∙10 у 23 степені  атомів Гідрогену. Маса мозку – 1300 г. Завдання. Визначте, хто правий. Відповідь підтвердіть розрахунками.


Тема «Ненасичені вуглеводні» (11 клас). 

Між Чіпом і Дейлом виникла суперечка: який спосіб добування хлорвінілу на основі ацетилену чи етилену вигідніший для України і для Венесуели? Завдання. Відповідь обґрунтуйте схемою добування хлорвінілу. Підказка: Україна має запаси вугілля, а Венесуела – нафти.

Тема «Спирти», «Вуглеводи» (11 клас).  

На дачі професора Плюмбума завжди робили домашнє вино. Завдання. Визначіть, через скільки тижнів у ємності, де проходить бродіння ягід (глюкози), буде 207 г спирту, якщо газ, що виділяється при цьому, займає такі об’єми: через 1 тиждень – 67,2 л; через 2 тижні – 112 л; через 3 тижні – 134,4 л.      Необов’язковість реальності ситуації характерна й для науково-дослідних кейсів. Основне завдання такого кейсу зводиться до формування в учнів навичок наукового дослідження. Домінування в кейсі дослідницької функції дозволяє використовувати його в учнівському проектуванні.

      Наприклад. Тема «Вода» (7 клас).

У Японії Національним інститутом здоров’я було досліджено хлоровану воду і встановлено, що природні органічні сполуки, що містяться у воді, вступають у реакцію з хлором і утворюють небезпечні сполуки, що викликають захворювання на рак. 
  Завдання. 1. Запропонуйте способи зменшення або виключення отруйного впливу хлору на організм людини. 2. Виходячи з власної практики, визначить об’єм хлорованої води, який ви використовуєте протягом доби, і для яких цілей. 3. Які органи людини найбільше страждають від дії хлору? 4. Як впливає хлорована вода на людину під час купання?

      Тема «Метали» (10 клас).

На початку ХХ століття з Нью-Йоркського порту вийшла у відкритий океан красуня-яхта. Її володар, американський міліонер, не пожалкував грошей, щоб здивувати світ. Корпус яхти був зроблений з коштовного на той час алюмінію, листи якого кріпилися мідними заклепками. Це був сріблястий корабель, усіяний золотистими головками заклепок. Але через кілька днів обшивка корпусу розпочала розходитися, і яхта пішла на дно.

Завдання. 1. Що відбулося з яхтою? Запропонуйте свій спосіб рятування яхти. 2. Дослідіть свою квартиру (дім) і встановіть, де використані антикорозійні покриття. 3. Побудуйте класифікацію антикорозійних покрить на основі галузей їх застосування. 4. Найдіть додаткову інформацію про корозію та способи боротьби з нею.

      Як організувати діяльність у режимі кейс-метода? Учитель готує навчальну задачу, що відображає практичну ситуацію. Учні заздалегідь ознайомлюються із змістом кейсу и вивчають його, залучаючи для цього матеріали підручника та інших інформаційних джерел. На уроці організується спочатку групове, а потім спільне обговорення змісту. У роботи учнів з кейсом забезпечується усвідомлення ними плану, розподілу часу та технології певних дій. Тому корисно надати учням рекомендації щодо їх діяльності на уроці:
 – двічі прочитати кейс для того, щоб добре розібратися у викладених фактах;
 – скласти перелік проблем, які необхідно вирішити; 
– при наявності цифрових даних зробити спробу їх оцінити і пояснити; 
– скласти аналіз описаної ситуації; 
– провести дискусію з розв’язку проблеми з аргументацією власних поглядів на її розв’язування;
 – надати можливість висловитися всім бажаючим у групи і забезпечити фіксацію всіх висловлювань;
 – сформулювати підсумкову думку, щодо розв’язку проблеми; – розробити план дій щодо розв’язку проблеми;
 – підготувати виступ для оприлюднення результатів роботи групи з кейсом: текст, при необхідності таблиці, графіки, малюнки.
     У групі учні можуть виконувати різноманітні ділові ролі, наприклад: 
– ведучий (організатор, спікер), який організує обговорення проблеми, залучає до нього всіх членів групи;
 – аналітик, який задає запитання одногрупникам під час обговорення проблеми, піддає сумніву висловлені ідеї, формулювання; 
– секретар, який фіксує все, що відноситься до розв’язку проблеми; після завершення первинного обговорення він або ведучий виступає перед класом з викладом пропозиції групи відносно розв’язку проблеми;
– спостерігач, який оцінює участь кожного у роботі групи; 
– розвідувач, який добуває інформацію, наприклад з мережі Інтернет. 
Після обговорення проблеми в групі представники груп презентують свої рішення. Вчитель виступає в ролі ведучого, генеруючи запитання, фіксуючи відповіді, підтримуючи дискусію, допомагаючи оцінити запропоновані рішення. Разом з учнями підводять підсумки, вибирають найбільш оптимальне, ефективне рішення (можливо кілька рішень). 
    Отже, кейс-метод дозволяє учням активізувати теоретичні знання з предмету, збагатити практичний досвід їх використання, розвинути здатність висловлювати свої думки, вислуховувати альтернативні точки зору й аргументовувати власну. За допомогою методу кейсів учні здобувають можливість проявити й удосконалити аналітичні й оцінні навички, ораторські здібності, вміння працювати командою.

ЛІТЕРАТУРА 1. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1392-2011-n

2. Сударева Г.Ф. Кейс-метод як засіб набуття соціального розвитку учнівської молоді // Освіта Сумщини. – 2013. – №3. – С. 23. 3. Хімія. 7-9 класи.

3.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступня». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://himialife.io.ua/s938017/programa_z_himie_7-9_klasi_za_novim_derjstandartom

4. Ноздріна Н.А., Сударева Г.Ф. Метод-кейс.  .http://www.soippo.edu.ua/images/  мобільна_сторінка/Вчителю_хімії/Програмно-методичне_забезпечення/