Тема водно-болотних угідь - актуальна для нашої малої батьківщини, адже в далекому 1976 у селі Пологи почалися меліоративні роботи. Були осушені сотні гектарів боліт та озер.
Школярі ознайомилися з матеріалами проекту "Меліорація: за і проти". Зацівлення викликали спогади односельців та задачі на основі краєзнавчого матеріалу. Вирішили продовжити роботу над проектом.
А ще провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксана Суслова вручила школярам атлас-довідник "Природно-заповідний фонд Сумської області" та ілюстративний матеріал "Мешканці водно-болотного угіддя" з відповідною розмальовкою. З непідробленою цікавістю працювали з яскраво ілюстрованими, інформаційно насиченими матеріалами як старші школярі, так і учні середньої ланки школи.
Адміністрація Пологівського НВК висловлює подяку керівництву Гетьманського НПП та його провідному фахівцю з екологічної освіти Сусловій О. В. за сприяння формуванню екологічного мислення підростаючого покоління.
Трохи історії
Початкову мету Рамсарської Конвенції (Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення як середовища перебування водоплавних птахів) —зберігання водно-болотних угідь як середовища для водоплавних птахів — було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження і збалансованого використання водно-болотних екосистем.
День ВБУ кожен рік проходить під новим девізом, який щоразу підкреслює певні властивості та напрямки значення ВБУ для людства і екосистем у цілому.
- «Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів існування» (2016)
- «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих» (2017)
- «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст» (2018)
У 2019 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день ВБУ відзначався під девізом «Ми не безсилі у боротьбі зі змінами клімату». Основною метою відзначення Всесвітнього дня ВБУ у минулому році було підвищення обізнаності людей щодо важливості цих природних середовищ у нашому житті, а девіз підкреслював, що водно-болотні угіддя можуть стати ключем до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату.
Пам"ятаймо, клімат на Землі змінюється: температура зростає, океан теплішає, сніг та льодовики тануть та рівень моря збільшується швидше, ніж у попередніх століттях. Збільшується концентрація вуглекислого газу (CO2), метану та інших парникових газів в атмосфері, причиною чого є діяльність людства (так, порівняно з доіндустріальним періодом рівень CO2 в нашій атмосфері збільшився на 40%). Ми маємо запобігати цьому.
Тема 2020 року – «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття». Цьогорічна тема – це унікальна можливість привернути увагу до біорізноманіття водно-болотних угідь, висвітлити, чому біорізноманіття є важливим та сприяти діям щодо подолання його втрат.
Тема 2020 року – «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття». Цьогорічна тема – це унікальна можливість привернути увагу до біорізноманіття водно-болотних угідь, висвітлити, чому біорізноманіття є важливим та сприяти діям щодо подолання його втрат.
Водно-болотні угіддя допомагають у вирішенні природних катастроф
За 35 років частота природних катастроф у всьому світі збільшилася удвічі і 90% цих катастроф пов’язані з водною стихією. А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть екстремальніші погодні явища. А водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.
Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами від екстремальних погодних умов
Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивність впливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, від підтоплень, втрати майна і життя.
Водно-болотні угіддя є природним поглиначем та накопичувачем вуглецю
Торф’яники, мангрові ліси та морські водорості накопичують велику кількість вуглецю. Торф’яники вкривають лише 3% земної поверхні, але зберігають приблизно 30% всього вуглецю на планеті – в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотні угіддя є найефективнішими накопичувачами вуглецю на Землі.
Водно-болотні угіддя зменшують повені та запобігають посухам
Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі. Впродовж засушливих сезонів в аридних (посушливих) кліматичних умовах, водно-болотні угіддя вивільняють накопичену воду, затримуючи початок посухи, і загалом мінімізують водний дефіцит.
Таким чином, водно-болотні угіддя відіграють чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги, вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом’якшують вплив посух. Крім того, ВБУ забезпечують людство відновлюваними природними ресурсами для ведення господарській діяльності, мають значні бальнеологічні ресурси та, будучи унікальними та мальовничими природними середовищами, використовуються з рекреаційними цілями.
Знищення та втрата водно-болотних угідь стане непоправною шкодою. До суттєвих загроз можна віднести також забруднення, зменшення біологічного різноманіття, обміління чи пересихання через надмірну експлуатацію у господарських цілях, забудова та розорювання берегів та русел річок, зміна їх природної течії, а також відокремлення окремих ділянок, озер тощо. Справжньою бідою є забудова малими ГЕСами без дотримання природоохоронних норм, що призводить до знищення найцінніших річок.
Ми не повинні осушувати водно-болотні угіддя
При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO2 з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.
Ми маємо зберігати та відновлювати наші водно-болотні угіддя
Стратегії, спрямовані на вирішення проблем зміни клімату, повинні включати ощадливе використання водно-болотних угідь. За період з 1970 року по теперішній час ми вже втратили 35% угідь. Спільноти, народи та уряди мають працювати спільно задля захисту цих надзвичайних екосистем, що допоможе нам оговтатися, підготуватися та упоратися з наслідками зміни клімату.
Немає коментарів:
Дописати коментар